Кожного ранку ми прокидаємось з надією, що сьогодні все буде добре. Нарешті ми почуємо таке бажане, довгоочікуване, стане спокійно і тихо на Сході нашої держави, де виборюється право на наше мирне і спокійне життя.
Але, на жаль, із засобів масової інформації ми чуємо про нові постріли градів, знову втрачаємо молоді життя. Та все ж живемо із вірою в те, що відстоїмо незалежність і цілісність нашої держави.
Свідком подій, які відбуваються в зоні АТО, став випускник Суховільського НВК «ЗОШ І-ІІ ст.-ДНЗ» Рижко Роман Петрович. Зустріч відбулася саме під час уроку мужності «І пам’ятає світ врятований травневий День Перемоги». Романові було що розповідати і було що згадувати, адже, до лав АТО пішов добровольцем, а з 10 жовтня воював у 95-й високомобільній бригаді. Під час виконання бойового завдання у Дебальцеве отримав поранення. На даний час проходить реабілітацію у медичних закладах. Роман Петрович неодноразово брав участь у різних воєнних операціях. Його бригада тримала оборону Донецького аеропорту, за що і дістали назву «кіборги». Воїн розповів школярам про нелегкі бойові будні, умови життя, про бої із сепаратистами, життя між боями, настрій військових та добровольців. Його розповідь була наскрізь пронизана любов’ю до України, прагненням українських військових захищати кожну горстку рідної землі. Оберегом для Романа став символ України – жовто-блакитний прапор, на полотні якого знайшли місце слова-побажання, підтримки або просто підпис друга, побратима. З ним і прийшов на зустріч наш гість. І, як сказав Роман Петрович, з таким оберегом він буде доти, доки війна не закінчиться.
Тільки тепер ми, напевно, усвідомили, що означають такі звичайні слова, як незалежний, вільний. Усвідомили, як це бути справжніми патріотами, яке велике значення мають слова
нашого гімну, який рідний і дорогий нам наш синьо-жовтий прапор. Це пробудження
свідомості, і воно сколихнуло всю Україну від наймолодшого до найстаршого. Такі зустрічі залишають у молодих душах віру у краще майбутнє України і нестримне бажання бути схожими на тих, хто зараз захищає суверенітет, свободу і цілісність нашої держави.
Слова подяки і шани від батьківського комітету, всього педагогічного колективу та учнівської молоді прозвучали з вуст вчителя української мови та літератури – Манзик Галини Степанівни. А учні на згадку про себе та для підтримки бойового духу воїнів подарували листи, плетені стрічки та малюнки.
   
| 
